Що може піти не так, якщо дозволити кожному сервісу напряму звертатися до бази даних? У стартапі це здається швидким і зручним рішенням, та з часом система масштабується, і зʼявляються проблеми, про які ніхто не здогадувався. У своїй доповіді я поділюся досвідом Solidgate у трансформації архітектури: від хаосу прямих підключень до сервісної моделі доступу до даних. Розповім про стадії переходу, bottlenecks і про те, як ізоляція вплинула на підтримку інфраструктури. Чесно покажу, що спрацювало, а що — ні. Словом, розберемо всю контроверсійність цієї теми.

Коли на карту поставлена людська безпека, технічна надійність — не просто вимога. У цій доповіді розглянемо архітектуру, навантаження, WebSocket-рішення, масштабування Kubernetes та інші технічні аспекти створення карти повітряних тривог. Це історія не тільки про код, а й про відповідальність.

Проговоримо про нашу історію. Як ми починали проєкт з невеликою векторною базою менш ніж 2 млн записів. Згодом прийшов запит на +100 млн записів, потім ще +100… І так поступово ми вийшли майже на 1 млрд. Стандартні інструменти швидко вичерпували себе — ми впирались у перформанс, розмір індексу та дуже обмежені ресурси. Після довгої серії проб і помилок ми зібрали власний low-cost кластер, який сьогодні стабільно обробляє тисячі запитів до понад 1B векторів.