Графова істерія або як я вмовляю клієнтів відмовитись від типової Dark Software Factory [ukr]

Якщо в тебе процес розробки виглядає як "я пишу в Claude Code промпт, а далі разом з своїм улюбленим комплектом скілів робимо справу" - то ви застарілі роки на півтора, що в наших ШІ-реаліях - вічність. Зараз в моді графи та self-improving loops - ви пишете задачу - її розбивають на 100500 окремих блоків, кожен з яких простий, дає вимірюваний результат а отже - ним легко керувати і легко покращувати. Виглядає ідеально? Так, доки тебе не втомлює, що проста задача робиться годинки півтори або поки ти не рахуєш скільки це коштує (в грошах чи токенах - неважливо).

За останні півроку я побудував 6 подібних фабрик як консалтер - як під копірку за ідеологією - однак тепер з кожним новим клієнтом я починаю довгу розмову, що скоріше за все вам або воно не треба, або треба - але в інший спосіб. Ми зачепимо три аспекти: технологічний, економічний та культурний, щоб пояснити де власне виникають проблеми і чому я більше не вважаю dark software factory у її графово-блоковому вигляді срібною кулею для всіх.