Я вже включений, мене вже всі чують, всі бачать. Гарно. Добре. Перемкну на нормальний слайд. Ну що ж, всім привіт. З вами Сергій Бабіч та дивовижний світ веб-розробки. І сьогодні я хочу поділитися своїми думками про співбесіди. Хтось з вас вже знає, хтось дивиться мій YouTube, хтось не знає, хтось бачить цього бородатого чувака вперше. Розкажу дуже коротко. Останні півроку, як мінімум, я проводжу публічні онлайн співбесіди на YouTube. Це цікавий, дивний досвід, як для мене, так і для моїх кандидатів. Також я дуже багато за свою кар'єру провів різних співбесід, на різні позиції та ролі, також їх достатньо пройшов. І за весь час у мене назбиралось багато питань, претензій і бажань дати в морду.

Тому давайте швиденько розпочнемо, бо, як виявляється, у мене всього півгодини на розмову, а слайдів я вчора в потязі накліпав, дай дорогу. Так, хто за останній місяць проводив співбесіду? Підніміть ручки, будь ласка. Добре. Хто за останній місяць проходив співбесіду? Сумно. Сумно аж за край. Я думав, буде більше рук на друге запитання. Тому буду більше гнобити тих, хто підняв більше рук, тобто тих, хто підняв, власне, проводив співбесіду. Добренько. Отже, як виглядає приблизно середня статистична співбесіда, припустимо, в фронтенді? Так, всім видно мемаси, ні? Кому не видно, давайте сідайте. Ще будуть різні приколи, яких вам тупо не буде видно. Я спеціально так робив слайди. Отже, і розпочну, будь ласка, з дисклеймера. Тому що я маю це озвучити. Це виключно моя особиста думка. Все, що буде озвучено. Мої особисті висновки з того, що я бачив, з того, що... З мого досвіду проведення співбесід на Ютубі. З мого досвіду читання душних коментарів в чаті. Під відео саме там. До того всього доберемося. Це виключно мій особистий досвід. Я не претендую на істину в першій інстанції. Але мені було би дуже приємно.

Отже, давайте спочатку визначимося, що таке співбесіда. Особливо зважаючи, що половина зали не стикалася з цим поняттям. Я вам зараз поясню. Хто згоден з цим твердженням? А хто не згоден? Добре, ті, хто не підняв руки взагалі. Яка ваша думка? Ті взагалі не знають, що таке співбесіда. Ладно. Спроба №2. Це те, як я особисто став бачити співбесіди. Так, як я їх особисто проводжу. І хочу, щоб вони відбувалися в принципі. Це діалог між двома освіченими людьми, які поважають особистість та час співбесідника. Незалежно від рівня. Знань одне одного. Це дуже важливий момент. Тому що я даю гарантію, що навіть ті, хто там останні півроку, рік проводив або проходив співбесіду, ви 100% стикались як мінімум з одним душнілою, який намагався за ваш рахунок самоствердитись.

У кого були такі ситуації? От в сумі приблизно, скільки на перші запитання рук піднялось, от зараз стільки і піднялося. І я також стикався з такими ситуаціями. І, перепрошую, шановну аудиторію, також виступав в ролі такого душніли. Я сказав би так, душнілки. Не зовсім, може, такого душнісінького мудачінки маленького. Добре. Визначилися, що співбесіда повинна бути взаємоповажним процесом. Яка ж у співбесіди мета? Хтось мені хоче так зразу із зали підказати, чи будемо чекати всі жарти і меми, які я приготував? Меми! Добре. Ось. Є така фраза, що у самурая немає мети, лише шлях. Але чи стосується це твердження нашого запитання, чи є у співбесіди мета? І на це питання нам відповідає Лесь Подерв'янський. Оскільки ми не самураї, у нас повинна бути мета. Якщо хто кому не видно з задніх рядів, там є цитата великого українського класика «Ти гімно, а не самурай». Отже. Давайте подивимося на мету співбесіди зі сторони кандидата. В першу чергу, звичайно і очевидно, це проявити свої знання та навички. Взагалі, в мене є така дуже проста аналогія, що нас взагалі привчили зі сторони кандидатів, особливо український ринок.

Коли ти проходиш співбесіду, ти поводишся як якась екзотична птиця. Перед інтерв'юером там пера розпушуєш, танці всякі робиш. Оця частина приблизно це і нагадує. Тобто, твоя мета як кандидата – це я, такий самий розумний. Візьміть мене, будь ласка. Ось. І це, в принципі, валідна мета. Це ми хочемо зробити. Сподобатися інтерв'юеру. Дізнатися про роль та обов'язки. Скажіть, будь ласка, з тих, хто проходив співбесіду, як часто ви на співбесіді розпитували конкретно, що від вас вимагається? Підніміть руки. І ви молодці. Насправді, це чомусь не настільки поширене явище, як хотілося би. Тому що... А, і ще прикол такий, що зазвичай ми це робимо на так званому HR-інтерв'ю. Погоджуєтесь, так? Не на технічному. А скажіть, будь ласка, з ким ви в команді будете працювати? З рекрутером чи з людиною, яка вам проводить співбесіду? Інтересна позиція, я би попрацював.

Насправді, так. Ми будемо працювати все-таки з людиною технічною. І ця людина технічна більше в курсі взагалі, що відбувається. Вона може розказати більше про проект, про роль. До речі, про роль не багато хто взагалі знає як термін. Всі оперують позиціями, але ми то ще, типу, зачепимо. Які обов'язки? Це все потрібно дізнаватися насправді на співбесіді. Також, основною метою кандидата є зрозуміти, чи підходить вам компанія або проєкт. Я розумію, що зараз у нас висока конкуренція. І це є тимчасово. І перебирати особливо не видається можливим. Але насправді на співбесіді є дуже багато способів дізнатися, чи взагалі ви хочете знаходитися з цими людьми в одному приміщенні. І цим потрібно користуватися. Скласти загальне враження про команду. Це те, що я вже, в принципі, зачепив. Тобто подивитися також на компетентність вашого співбесідника. Тобто на компетентність вашого співбесідника. Знову ж таки, рефреном через всю доповідь буде йти теза, що співбесіди — це двосторонній процес.

Ви не виступаєте в ролі пасивного маячка, який відповідає тільки на вхідні сигнали. Ви також повинні бути активними учасниками цього процесу. І, відповідно, вам теж треба зрозуміти, муділа це, не муділа, душніла, не душніла. Може ви захочете з людиною піти на пиво, а може ви захочете подзвонити знайомим пацанам з району, щоб більше до вас ніхто не приходив з тієї компанії. І визначити відповідність свого рівня конкретним вимогам. На це також я буду звертати увагу пізніше. Але є такий момент, що багато разів я стикався і зі своєї особистої сторони, і зі сторони інших кандидатів, що співбесіда проходиться скажімо так, ed-hok. От кинулись на неї, пройшли, не пройшли, ну хвала богам. А потім з того нічого не виноситься. Тобто, ми от щось пройшли, щось повідповідали, щось, типу, помилок поробили, відповіли, не відповіли, правильно, не правило. Ну ***, щоб у пиво пит заливати стрес. Висновки не робляться, а повинні бути. Тому що співбесіда це інструмент, яким ви можете виміряти свій реальний рівень. Я колись так давно поміняв роботу. Я призначив п'ять співбесід на один тиждень. День в день. І з того отримав три оффера. Ну я ***, звісно, мені було тяжко. Але я це вирішив зробити просто тому, що мені захотілося дізнатися, а що я на ринку щас, типу, собою являю. А якби мені того питання в голову не прийшло, ну я би сидів, може і ще досі, я ж не настільки дурачок. Але ще, типу, сидів би певний час в тій компанії, не мав би росту.

Тобто це інструмент, який може ще й привести до приємних якихось наслідків. А в загальному мета кандидата, що він хоче отримати з будь-якої співбесіди, це, в принципі, робота. Треба пояснювати, хто це? Я, якщо що, можу ще в Житомирі лишатися. Старе куріння. Добре, що? Мета інтерв'юера. Що інтерв'юер? Це складне слово. Це та людина, яка проводить інтерв'ю. Бо, типу, які проводять? Є легке слово кандидат, а от, типу, хто проводить, це інтерв'юер. Отже, що хоче інтерв'юер на співбесіді від вас нещасних? Це дізнатися ваш поточний рівень знань та навичок. В різноманітний спосіб. Але мета, як така, дуже очевидна. Тепер не зовсім очевидний пункт, тому що це якраз те, що мені хотілось би. Щоби не тільки проставляли галочки, а реально намагалися зрозуміти, наскільки у кандидата горщик на плечах варить. Тобто, це мій особистий якийсь такий пунктик. Я дуже не люблю такі співбесіди. Тобто, ви всі розумієте, про що я. І от якраз моя мета, як людина, яка взагалі говорить про співбесіди і культуру співбесід, як таку, це якраз, щоб відбувся рух від співбесід в стилі допиту до діалогу, в результаті якого одна розумна людина розуміє іншу розумну людину і робить висновки, наскільки друга розумна людина розумна. А не зазубрила. Ну, і відповідно, визначити, наскільки оця сукупність факторів пасує тому симулякру, на який, власне, відбувається співбесіда.

Чи це позиція, чи це роль, неважливо, ми ще зачепимо ці терміни. Ну, і чи може кандидат стати частиною команди. Це, так зване, soft skills. Для чого деякі компанії, призначають цілі окремі там серії інтерв'ю, якісь там cultural matches, т.д. Але я вам скажу так, що досвідчений інтерв'юер може сказати за перші 5 хвилин, мудак, людина чи ні. Згодні, ні? Але щось така дуже сумна реакція така була. Мудак. Хорошо. Тепер давайте поговоримо про проблеми співбесід з моєї точки зору. Отже, загальні недоліки, які стосуються всього. Це квадратно-гніздові процеси. Я ненавиджу матриці. Хто має досвід складання матриць? Хто з вас любить матриці? От. Четверта ще не погано вийшла, прикольно, якщо так дивитися під пивко. Тут я згоден. Але, в принципі, оці всі квадратно-гніздові матриці, якісь такі громадні системи оцінювання, вони взагалі нічого не можуть сказати про кандидата, як людину, як тім-мейта, як інженера. Вони можуть щось сказати про здатність кандидата, читати і запам'ятовувати. Нас цього вчать з першого класу школи, так що я не знаю, для чого це взагалі є.

Далі. Проблеми оцінювання. Критерій рівня відповів, не відповів. Проводячи онлайн-співбесіди на Ютубі, нагадаю, це коли дивляться багато людей, крім мене і моєї дружини. Дуже багато факторів кидаються в очі, і ти починаєш сприймати кандидата зовсім з іншої сторони. І одна з цих сторін, один з цих факторів, це те, що не відповідь – це теж відповідь. Людина може по-різному не відповісти на запитання. Людина може затупити – це видно. Людина може фізично в принципі не знати – це видно. Людина може заплутатися – це видно. І всі ці результати, всі ці не відповіді – це різний подальший напрямок співбесіди. Вони можуть призвести до різних висновків.

Погодьтеся. Це взагалі окрема халюварна штука. Позиція проти ролі. На мою особисту думку, особливо в розробці, має бути роль – розробник. І все. І яка градується там – не досвідчений, досвідчений, хороший, цього ми як сеньора продамо. А позиції, вони дуже квадратно-гніздові. І самі по суті. Я розумію, що компаніям під це дуже зручно pegrades підв'язувати, якісь підвищення. Просто утримувати людей, щоб вони нікуди не бігали. Але це така *** спіткання. І, на жаль, багато процесів співбесід, вони заточені, власне, на цей результат. Тобто не на визначення, чи підходить людина на роль. А роль – це просто сукупність обов'язків. Вони зазвичай покликані визначити, наскільки цей буратіна влазить в квадратну дирку. Все. Друга половина загальних недоліків. Цитату видно всім? Хто був в цій ролі? Ніхто? Чи не признаєтесь просто? Соромно, так? І я неодноразово був в цій ситуації. Хто не зрозумів цей пункт, будь ласка, підніміть руку. Одна рука, дві, три. Ну, давайте, не соромтесь. Не соромтесь. Поясню.

Дуже часто, особливо в українських так званих галерах, призначення інтерв'юера відбувається за принципом «півень в сраку клюнув». Тобто, ну, реально, ти йдеш по коридору з чаем, типу з кухні, і тут вилітає рекрутер. Співбесіду треба бігом робити. Вже, коротше, кандидат там сидить. Іди. А ти не хочеш, ти чай зробив. І от за таким принципом дуже часто призначаються, власне, інтерв'юери. І очевидно, що це суттєво впливає на ставлення до процесу і взагалі, типу, на всі подальші якісь результати. Де організатори? Де організатори? Мені можна матюкатися так хорошо, смачно на камеру разочок? Можна? Можна. Коротше, в таких ситуаціях просто співбесіди проводяться на ***. Я думаю, не треба пояснювати. От. Наступний пункт. Він випливає з попереднього пункту. Причому, що прикол, чому це в загальних недоліках? Тому що, що кандидат не реально фідбек отримати, що рекрутеру? Ви розумієте, так? Ну, власне, і ти такий, ну, напиши, ну, два рядочка, ну, два речення, ну, таке, таке. Це, знаєте, Щас моя дочка на мене такими глазами подивиться, що я згорю, ну, це знаєте, от, коли просять людину, яка провела співбесіду, там, дати фідбек потім на неї, це виглядає приблизно так само, як коли я прошу старшеньку прибирати в кімнаті. І робиш все, щоб, тіпа, не давати фідбек. Добре.

Помилки кандидатів. Ааааа Щас тут розійдемося, бо мене це таращить, я вже скільки співбесід на Ютубі провів, це КАЖДИЙ РАЗ. КАЖДИЙ РАЗ. Одне і те саме. Хто так робить? Хто так робив, в принципі? Хто зубрив? Власне зубрив. І що? це найперша найбільша помилка яку ви можете в принципі зробити перед співбесідою це почати вчити матеріал Ребята воно вам в універі не помагало а зараз і тим більше ось люди забувають я з мого особистого досвіду коли я весною шукав роботу я напевно що один раз один раз наблизився до цього моменту так найближче це коли після трьох років реакту у мене до того було три роки ангуляра потім три роки реакта потім це я шукаю роботу і мені пропонують позицію на ангуляр. Ну я не перебираю аби гроші платили. Наступна помилка - відповідати занадто просто. Ну, який це такий приклад вам навести? Ну, я не знаю, чи можна в JavaScript обробляти асинхронні запити і відповідь "Так" або "Ні". Або який є типи там типів даних вже в скріпті? Ну, прості і непрості. Це гірше, ніж сказати "Я не знаю" просто тому, що ви реально тільки вводите інтерв'юера в ступор, і він не буде знати, що з вами робити далі.

Наступний пункт випливає з попереднього. Причому, це в загальних недоліках через те, що кандидат уміє реально фідбекати, і який фідбек отримає рекрутер? Ви розумієте, так? Ви не хочете виглядати, як той, хто просто використовує прикольні слова. От коли я чую, що людина просто використовує прикольні слова, у мене включається режим "готуй сраку". Тобто, справжній фахівець відрізняється від пустомеля тим, що він використовує терміни правильно і знає їх значення. Ще одна помилка - не робити висновки, повторювати одні й ті самі помилки. Коли ви починаєте свою кар'єру, у вас буде не так багато співбесід. З часом їх буде накопичуватися, і є велика ймовірність того, що ви просто будете забувати, на чому ви засипались минулий раз. Робіть висновки, іноді навіть записуйте їх для аналізу.

І, нарешті, не ставте уточнюючих запитань. Якщо вам щось не зрозуміло, уточніть. Спіткання не варто боятися, інтерв'юери розуміють, що це стресова ситуація. Спитайте, уточніть, це тільки покращить ваші шанси на успіх. Вважай, у нас є матриця, є кандидат для тебе. Створи образ, напиши, не знаю, і все. Я також був у таких ситуаціях. Ну, добре, все там. Блок HTML. Таблиця така. 82 бали. Що? Результат. Такий підхід до співбесід надає рівні можливості. Ви не зрозумієте, з ким ви говорили, про що ви говорили і, головне, нащо ви говорили. Тут ми згадуємо про мету співбесіди. Зрозуміти, хто перед вами. Чи відповідає він/вона проєкту, команді? Це розмова. Практичний досвід - це все.

Знову ж таки, мій власний досвід проведення співбесід. Чим більше я їх проводжу, тим менше мене цікавлять теоретичні знання. Але все менше і менше я звертаю увагу, на скільки академічно людина відповідає на мої запитання. Наскільки вона знає визначення, терміни, наскільки точно вона цитує MDN. Мені набагато важливіше, чи людина знає, як натискати на кнопки, додає лістінг або щось налаштовує. Оце мені набагато важливіше. Ну і спроба завалити кандидата - це якраз про мух. Ось такі інтерв'юери - це ті мухи, про яких говорить Кличко. Негідники. Ніколи не намагайтеся завалити кандидата. Ніколи, навіть якщо він вам не подобається як особистість. Я мав такий досвід. Були кандидати, яким я хотів би вдарити в обличчя просто через екран. Монітор, потім, от, можна ще купити, гроші витратити. Але, тим не менше, я збирався, потім може кричав, розповідав дружині, коротше, все. Все було добре.

Ви маєте бути максимально професіональними під час проведення співбесіди. Далі. Це вже було. Але, насправді, це стосується і інтерв'юерів. Я також в своїй практиці дуже полюбив це. Уточнюючі запитання. Людина може не зрозуміти з першого моменту. Людина може висловити недалекість. І уточнюючи запитання можна натякнути на правильне рішення. Підказати правильний термін. Іноді я граю в шаради з кандидатами, бо я бачу, що вони знають. Слово виходить з пам'яті. Отже, я натякну слово. Чи якийсь термін, якийсь процес, щось, кудись. Це в принципі те ж саме. Допомагати.

Елементарно. Я вже забув, що хотів сказати. Ватсон, отже. Коротше, суть в тому, що ми також повинні допомагати кандидатові в відповіді. Це дуже важливий момент, бо нам не повинно бути важливо, наскільки у людини фотографічна пам'ять. Нам важливо, наскільки вона вміє робити висновки. Отже, задаючи ці питання, ми створюємо підґрунтя для цих висновків. Блін, я пропустив такий веселий момент. Ну і зникати з радарів відразу після співбесіди. Це те, про що я вже говорив. Тому що, виглядає... Так чи інакше, ви не втечете від цього. Так, я для цього тримаю ще один столик. Отже. Ну, все це добре, скажете ви. Але що з цим робити? Треба взяти лопату і годувати сім'ю. Найглобальніша річ, яку можна і потрібно зробити - це змінити своє ставлення до процесу співбесід.

Поміняйте очікувану мету від співбесіди на рівні інтерв'юера, на рівні рекрутинг-відділу, на рівні компанії. На жаль, крім нас, це ніхто за нас не зробить. Тобто, ми повинні почати пробувати впроваджувати цю культуру співбесід з самого низу, змінюючи процеси співбесід. Тому що для компаній це інструмент пошуку талантів, а не згенерованих NPC, які підходять під якісь стати. Незалежно від компанії. Будь-яка компанія повинна в першу чергу шукати таланти, з якими вона буде працювати і які вона буде розвивати. А якщо людина, вірніше компанія, шукає таблицю з цифрами, то вона здається на іншу таблицю з цифрами. Результат відповідний. Для кандидатів це один з інструментів визначення свого справжнього рівня. Тобто своєї ринкової цінності, вартості і взагалі своєї результативності і ефективності в навчанні, в роботі.

Що тут практичного можна сказати? Це те, що треба перестати сприймати співбесіду виключно як проміжний етап в процесі здобуття роботи. Наберіться наглості і попросіть співбесіду на своїй роботі. Зараз, де ви є? Для того, щоб змірятися, для того, щоб визначити якісь гепи. Ну, це все, що в мене на наступному слайді буде. Ось. Але, що робити кандидатам? Не забувайте, що співбесіда - це двосторонній процес. Ви не лялька, в яку говорять. Ви повноцінний учасник і відповідно, якщо вам щось не так, ви можете це сказати. Якщо ви щось не зрозуміли, ви можете це сказати. Більше того, ви можете до певної міри контролювати процес перебігу співбесіди своїми відповідями. Так само, як інтерв'юер корелює та контролює співбесіду своїми запитаннями. Я розумію, це звучить дуже так кучеряво, але тим не менше. Ви маєте бути активними, проактивними учасниками цього процесу. А не сидіти на попі і мовчати, коли до вас не говорять.

Обов'язково, я про це вже згадував, але це вже типу як блок висновків пішов, аналізувати свої відповіді. Завжди. Тому що співбесіда, вона виявляє, вона як лакмусовий папірець. Вона показує, де ви добре знаєте, де не дуже розбираєтеся. Коротше, на співбесіді вилазить назовні все. І гімно, і не гімно. І тому ви повинні аналізувати це. Дивитися, що у вас вдалося, що не вдалося. І робити висновки. Брати це як action point для свого покращення як спеціаліста. Це найголовніша річ, про яку я теж талдичу всю доповідь. Зазубрювання має піти в минуле. Тому що нам як інтерв'юерам має стати пофігу на те, наскільки точно людина запам'ятовує цитати з MDN. Це двосторонній такий момент, який потребує покращення і зі сторони кандидатів, і зі сторони інтерв'юерів.

Але кращий кандидат, на мою особисту думку, це той, який не знає на пам'ять формулу, а який може її вивести. Ну, знову ж підсумовуючи, відповідати на питання рівно стільки, скільки ви готові говорити на певну тему. Дуже часто згадується один такий старий-старий епізод. Це коли я вже почав цікавитися, старався не бути душнилою, але оцей черв'ячок в мені ще залишався. Ну, він залишається досі, просто я не признаюсь. Коротше, ситуація, колись, я не знаю, кому прийшла в голову ця геніальна ідея, але всяким джунам-початківцям радили лупити в резюме все. От що побачив, от пройшов повз вивізку АТБ, і ти такий в резюме АТБ, Джейсон, XML, АТБ. І от мені попадалися такі люди. І я бачу, от в резюме, наприклад, у людини пише XML, а у нього, ну, досвід три місяці курсів. Я розумію, що людина про XML знає тільки те, що він є і називається XML. Мене ж такого ж крутило, типу, ну розкажи мені, будь ласка, про атрибути, як дані в XML, де їх можна зберігати. Я просто знаю, що людина не відповість. І от це така порада, типу, от в будь-якому, що в резюме, що у відповідях, ну не згадуйте. От не готові ви на щось відповідати, розмовляти, все. Нафіг з резюме, нафіг з життя. Типу, не згадуйте те слово. Це має бути як ім'я Волдеморта. Тому що вас, що? Спитають.

Теж дуже важливий практичний момент. Не бійтеся сказати, що ви щось не знаєте. Ну, це звичайно, від подачі залежить, типу, просто я не знаю. Не стикався. Не працював. Не маю практичного досвіду. Це нормально. Пропустимо запитання, поїдемо далі. Ну, і не стресуйтеся на співбесідах. Ви прийшли на співбесіду, вже все, пізняк метатися, типу, раніше треба було думати. Нервуєтеся, ну треба було вдома сидіти. Прийшли, все, давайте говорити. Тут такого не буде. Так, треба прискорюватися. Інтерв'юерам, не сприймайте співбесіду як формальність. Будь ласка, почніть займатися співбесідами як частиною своєї ролі. Почніть вкладати душу. Це один з головних меседжів, який я намагаюся доносити, взагалі, людям, які, в принципі, займаються співбесідами. Вкладайте душу. Ставтеся до кандидата доброзичливо. Перед вами людина, у якої можуть бути якісь проблеми. В неї є стрес, вона нервується. Не важливо,чи це онлайн, чи в одній переговорці сидите. Не важливо. Це інша людина. Ви не знаєте, що відбувається в її голові. І в її житті.

Ваша задача прояснити частинку цієї картини, в межах необхідних рамок. Все. Ви повинні дізнатися, наскільки людина шарить ваш фах. А все інше вас не повинно хвилювати. Абсолютно. Знову ж таки, перевіряти здатність робити висновки, а не зубрежки. Як я казав, це дуже взаємопов'язаний момент. Хто так робить? Хто проводить співбесіди? Хто так не робить? Перед тим, як сьогодні лягати спати, запитайте себе чому. Я почав вести нотатки і, по-перше, процес самого фідбеку став просто такий — ааа, у мене все записано! Я написав, наклацав, чат GPT скомив, він мені текст того зробив, і такий — на, читай. Тобто, коли ти ведеш нотатки, за тобою не треба бігати, два тижні, типу, пошукай в тебе там десь під столами. Ну і по-друге якщо до тебе потім хтось прийде за результатом а в тебе готові нотанки.

Ще краще взагалі записувати відео але це трошки вже складніший момент. Я тільки про себе розказую, чому я у себе на ютубі зробив ось цей формат коли фідбек дає запрошений експерт а не я. В цьому випадку реально людина прям спеціально сидить на бекстейджі і в неї вся задача в кінці дати відразу той фідбек. Оскільки це найцінніша частина цих етерів зі співбесідами і її треба найуважніше в принципі в кінці слухати. Фідбек відразу як найшвидше дуже помічний потім зрозуміть що було не так коли тобі через два місяці дадуть фідбек що ти там щось не знав щось не так відповів ти вже не пам'ятаєш ну типу ти можеш взагалі не пам'ятати що в цю компанію подавався. Отримані дані мають бути близькими і взаємо підтримуючими. Найголовніша порада - не будьте душнилою, типу, ось таке. Ну і в принципі все. Прошу підписуватися на мої, ютуби та телеграми, як отам вам несложно. Мені приємно. Ось, а у нас, правда ж, не залишилося часу на запитання.